УРОКИ РОЗВИТКУ

Н. П. Смелянська

Одним з найбільш важливих прийомів у роботі з дітьми є введення в процес навчання спеціально організованих уроків для розвитку дрібних м ' язів пальців рук і долонь , а також проведення оздоровчих вправ , що стимулюють психічний розвиток дитини . Спеціально розроблена структура уроку дозволяє вихователеві використовувати диференційовані методи та прийоми і робити урок нестомлюючим і цікавим для дітей.

 

Приблизна структура уроку моторики

1. Елементи ритмічної гімнастики. Акцентування уваги на розвитку рухової активності верхніх кінцівок і плечового поясу.

2. Вправи для долоньок і пальців рук з використанням словесного супроводу, рахунку або ритмічної музики.

3. Вправи для долоньок і пальців рук з використанням різних предметів, що впливають на поверхню долонь дитини (шишки, горіхи, гребінці, олівці й ін.).

4. Елементи продуктивних видів діяльності:

а) ниткопис на індивідуальних фланелеграфах;

б) штрихування контурних зображень;

в) малювання по крапках;

г) копіювання зразків;

д) робота з дрібними предметами (викладання фігур, диференціація предметів за визначеними ознаками, рахунок предметів з перекладанням з однієї коробки в іншу, збір дрібних предметів за визначений час — хто швидше і т. ін.);

е) робота з ножицями — розрізати аркуш паперу на тонкі смужки, вирізувати по контуру силует і т. ін.;

ж) робота з папером — методом обривання виготовити ряд силуетів для складання якої-небудь композиції.

5. Елементи психогімнастики для розслаблення м'язів рук і плечового поясу.

Одним з основних показників вступу дитини в «кризу 7 років» є розвиток у неї пізнавальної активності. До даного вікового періоду маленька дитина виявляє цікавість і допитливість, задаючи питання дорослому і часто не вимагаючи від нього відповіді, тому що її займає процес спілкування.

Вступаючи у визначений етап «кризи 7 років», коли відбувається перехід від ігрового мотиву до навчального, дитина починає відчувати потребу в одержанні нових знань, тому жадає від дорослого відповіді на конкретно задане питання.

Практика останніх років свідчить, що дитина дошкільного віку перестає бути «чомучкою», а дорослий утрачає функції одного з основних джерел одержання дитиною інформації.

Низький рівень пізнавальної активності дитини, як однієї з найбільш важливих передумов підготовки її до навчальної діяльності, негативно позначається на якості підготовки дитини до навчання в школі. Тому раціональним є введення в навчальний процес дітей 5—7 років уроків «Чомучка», що дозволяють вирішувати дану проблему, спираючись на провідну ігрову діяльність і поступово формуючи в них навчальний мотив.

 

«Чомучка»

урок для дітей старшого

дошкільного віку

Ціль:

1. Учити дітей за допомогою активізації розумової діяльності, формулювати ряд питань про конкретний предмет (об'єкт) або явище, виділяючи в них найбільш істотні деталі.

2. Розвивати допитливість і передумови пізнавальної активності майбутнього школяра.

3. Виховувати культуру спілкування через формування навичок ведення діалогу зі співрозмовником.

Умови:

1. Збереження цілісності структури уроку.

2. Не всі пропоновані питання повинні передбачати обов'язкові відповіді. Акцент варто зробити на відповідях, що несуть у собі найбільш цікаву пізнавальну інформацію.

Структура:

1. Фронтальна робота з дітьми — вихователь показує який-небудь предмет, пропонує уважно його розглянути (обстежити) і задати про нього ряд запитань.

Наприклад:

а) Предмет — книга.

Передбачувані питання дітей:

  • Чия це книга?
  • З чого вона зроблена?
  • Про що пишеться в книзі?
  • Хто її написав?
  • Де купили цю книгу?

б) Предмет — м'яч.

Передбачувані питання дітей:

  • Якої форми м'яч?
  • Якого він кольору?
  • Чий це м'яч?
  • У які ігри можна грати з м'ячем?

Примітка: Предмети вихователь підбирає за принципом «від простого до складного, від знайомого до малознайомого і незнайомого».

 

2. Фронтальна робота з дітьми — вихователь називає дію якого-небудь об'єкта і пропонує дітям задати питання про сам об'єкт або його дію (дівчинка грає, кішка спить, квітка росте, хлопчик біжить, діти танцюють і т. ін.).

Наприклад:

а) Дівчинка грається.

Передбачувані питання дітей:

  • У що (чим) грається дівчинка?
  • Як звати дівчинку?
  • Де вона грається?
  • Чому вона грається сама?

б) Кішка спить.

Передбачувані питання дітей:

  • На чому спить кішка?
  • Як кличуть кішку?
  • Чи є в неї кошенята?
  • Хто її хазяїн?

 

3. Робота дітей у парах — за завданням вихователя діти малюють малюнки на маленьких картках. Обмінявшись картками, вони задають один одному питання за змістом малюнка. На перших заняттях вихователь пропонує якій-небудь парі дітей наочно продемонструвати діалог, допомагаючи при цьому навідним запитанням: «Дмитрику, що б ти хотів запитати про малюнок Сергія?» Після цього діти працюють на місцях у парах в обстановці «робочого шуму».

 

4. Фронтальна робота з дітьми — співтворчість вихователя і дітей. Дітям дається завдання придумати ряд запитань, що починаються словами, за­пропонованими вихователем (чому, хто, де, навіщо, скільки й ін.).

Наприклад: Придумати питання зі словом «чому».

Передбачувані питання дітей:

  • Чому плаче дитина?
  • Чому йде дощ?
  • Чому люди надягають теплий одяг?
  • Чому грає музика?
  • Чому пташки щебечуть?

 

5. Робота з підгрупами дітей — використовуючи змагальний метод, вихователь пропонує задати ряд питань про конкретний об'єкт (школу, ліс, машини, дерева, будинки).

Перший варіант:

а) Задається загальне питання обом підгрупам дітей. Відповіді підраховуються за допомогою фішок.

б) Кожній підгрупі задається окреме завдання. Дотримується черговість його виконання.

Примітка: При визначенні переможця в обов'язковому порядку враховуються правила ведення діалогу:

а) не перебивати того, хто говорить;

б) говорити голосно, чітко, конкретно;

в) дивитися в очі тому, хто чекає відповіді.

 

6. Конверт «Чомучки» — вихователь повідомляє дітям, що як завжди, на нашому занятті присутній конверт із сюрпризом. У ньому лежить записка, у якій «Чомучка» задає кілька питань вихователеві, а разом з ним і діти довідаються багато нового і цікавого.

Вихователь читає 2—3 питання, відповіді на які несуть у собі цікаву пізнавальну інформацію про довкілля. Нові відомості, що одержують діти в цій частині заняття, закріплюються на наступних заняттях, за допомогою будь-якого методичного прийому, пропонованого в структурі даного заняття.

 

Пропонована література, що може бути використана вихователем для одержання дітьми інформації з конверта «Чомучки»:

Богданов В. В., Попова С. Н. Истории обыкновенных вещей. — М.: Педагогика-Пресс, 1992.

Дитрих А., Юрмин Г. Почемучка. — М.: Педагогика, 1990.

Колвин Л., Спиэр Э. Живой мир. — М.: Росмэн, 1993.

Марголин Я. Где у растения дом. — М.: Детская литература, 1981.