Психофізичний розвиток підлітків

Батьківські збори

І. М. Демеркова

Форма проведення: дискусія.

Епіграф на дошці: Структура особистості підлітка... У ній немає нічого стійкого, остаточного й нерухомого. Усе в ній перехідне, усе пливе...
(Л. С. Виготський)

Підтеми для обговорення:

1. Важкий вік і фізичний стан учнів-підлітків.

2. Підліткова психіка.

3. Якими бачать себе підлітки.

Розмову з батьками ведуть психолог і класний керівник.

 

Варіант вступного слова

Епіграфом зборів стали слова
Л. С. Виготського — одного з провідних психологів XX сторіччя, якого називають Моцартом у психології. Вони дуже влучні. Розвиток підлітка — це початок пошуку себе, свого унікального «Я». Це шлях становлення індивідуальності. Як часто батьки помиляються у вихованні своїх дітей, коли говорять дитині: «Не виділяйся, будь такою чи таким, як усі». У психології цей період називають періодом «зашумлення» психіки, за ним настає період упевненості й рівноваги. Ці роки майже завжди хворобливі. Адже в цей час виникають проблеми між батьками й дітьми. Багато хто вважає, що завдання батьків у цей період — стримувати статевий інстинкт дитини. Ця думка помилкова, і нерідко приводить до нових проблем.

Що ж є найсуттєвішим для дитини в цей час? Виявляється, ось такий ланцюжок (запис на дошці): Любов — Довіра — Розуміння — Підтримка.

Як кажуть гумористи, із кожним поколінням діти стають усе гіршими, а батьки все кращими, отже, усе гірші діти стають усе кращими батьками.

Фізичне здоров'я дитини — запорука його успіхів у навчанні. Стан фізичного здоров'я і темпи статевого дозрівання дітей різні. Вони суттєво впливають на особистісний розвиток дитини. Чим раніше починається процес статевого дозрівання, тим швидше він протікає. Якщо дозрівання починається у 12 років — процес дозрівання триває 2 роки; у 13—13,5 років — 3—3,5 роки; у 15 років — 5—6. Ці розбіжності щодо типів дозрівання — причина багатьох непорозумінь і переживань.

Останнім часом серйозними проблемами стали акселерація й ретардація.

Акселерати в шкільні роки — лідери з класах. До 30 років вони міцні й соціально пристосовані, але залежні від думки оточуючих, приземлені люди.

Ретарданти навпаки — спочатку вразливі, задиркуваті, прагнуть привернути увагу, замкнуті й покірливі в юні роки, а ближче до 30 років стають людьми міцними, щиросердими, високих ідеалів.

Варто докладніше розглянути ознаки й форми вияву підвищеної тривожності підлітків.

За що і проти чого веде боротьбу дитина в перехідному віці? Це насамперед:

  • за те, щоб перестати бути дитиною;
  • за фізичну і психічну недоторканність;
  • за самоствердження серед однолітків;
  • проти зауважень, обговорень, особливо іронічних, з приводу її фізичної дорослості.

Правила, яких мають

дотримуватися батьки підлітка

  • Допомогти дитині знайти компроміс душі й тіла.
  • Усі зауваження робити в доброзичливому, спокійному тоні, без ярликів.
  • Докладно ознайомити дитину з призначенням і функціонуванням організму.
  • Варто пам'ятати, що поки розвивається тіло дитини, хворіє і чекає допомоги душа.

 

Психолог чи класний керівник пропонує батькам проаналізувати ситуації.

1. Дівчинка не хоче прибирати свою кімнату.

2. Хлопчик не стежить за собою тощо.

Обговорення проблеми разом із батьками й учнями.

Підліткову психіку іноді називають періодом «гормональної глупоти». Пошук і становлення свого «Я» — це ви­ві­ль­­нення від впливу дорослих і спілкування з однолітками. У родинах, де панує повага, де кожен має право голосу, знає свої права та обов'язки, реакції емансипації проходять м'якше й породжують менше конфліктів.

Що повинні зробити батьки, щоб зберегти любов своїх дітей? Ці правила пропонуються батькам для ознайомлення.

  • У самостійності дитини не слід бачити погрозу.
  • Пам'ятайте, що дитині потрібна не стільки самостійність, скільки право на неї.
  • Хочете, щоб дитина зробила те, що вам потрібно, — зробіть так, щоб вона сама захотіла цього.
  • Не переобтяжуйте дитину опікою й контролем.
  • Не створюйте «революційну ситуацію», а якщо створили, вирішуйте мирним шляхом.
  • Пам'ятайте слова Й.-В.Ґете: «У підлітковому віці багато людських достоїнств виявляються в дивних і неор­динарних учинках».

У переживаннях підлітків чільне місце посідають дружба й закоханість. Дівчата частіше від хлопців хочуть мати друга і швидше реалізують своє бажання. Дівчатам потрібні розуміння, співчуття, оточення, щоб не почуватися самотніми, хлопцям — взаємодопомога, розуміння.

У 7% випадків перша закоханість згодом веде до шлюбу. Чому виникає закоханість, ця нагальна потреба в індивідуальних довірливих стосунках? Забороняти ці стосунки

— значить зробити підлітка нещасливим.

Говорити про предмет закоханості погано

— значить розірвати стосунки з ним. Любов і сексуальність для підлітка — украй важливі речі. Як оцінити такі проблеми з позиції дорослої людини? По-перше, цю проблему повчаннями вирішувати не можна. По-друге, слід вирішувати проблему взаємин чоловіка й жінки через призму взаємин у своїй родині.

Наприкінці зборів батьки одержують пам'ятку.

Якщо:

  • дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;
  • дитину висміюють, вона стає замкнутою;
  • дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;
  • дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
  • дитина росте в докорах – вона вчиться жити з почуттям провини;
  • дитина росте в терпимості – вона вчиться розуміти інших;
  • дитина росте в чесності – вона вчиться бути справедливою;
  • дитина росте в безпеці – вона вчиться вірити в людей;
  • дитина живе у ворожнечі – вона вчиться бути агресивною;
  • дитина живе в розумінні й дружелюбності – вона вчиться знаходити любов у світі.

Ці поради виникли на базі життєвих практичних спостережень, осмислення педагогічної практики. Їх можна використовувати в практичній роботі з батьками, а також як теми зборів і бесід із ними.

 

 

 

.