Актуальні проблеми науково-методичної діяльності центру практичної психології і соціальної роботи

Інтерес до практичної психології великий та невипадковий, і пов'язаний він з тим, що суспільство повертається обличчям до людини, починає цінувати ініціативу, активність, самостійність громадян. Це відбувається не тільки тому, що розвинена особистість несе в собі великий заряд творчої активності та більшу можливість корисної віддачі, але й тому, що відбувається поступове зміцнення гуманістичної позиції особистості, суть якої в тому, що кожна людина, її розвиток, самовизначення та самовідчуття в світі – головна мета суспільства. У зв'язку з цим метою освіти стає виховання розвиненої людина, яка вільно думає, творчо ставиться до життя, що пов'язане із зацікавленістю дорослих в індивідуальному підході до кожної дитини.

Розвиток практичної психології в системі освіти, створення психологічного забезпечення навчально-виховного процесу в закладах освіти пов'язані з нагальними потребами школи і, перш за все, необхід­ністю її гуманізації. Привернення уваги до особистості дитини, її індивідуальності вимагає розробки профе­сійних способів психологічного супроводу особистості, яка росте й формується.

Психологічна служба вирішує актуальні завдання сучасної освітянської галузі – оновлення змісту і форм навчально-виховного процесу, психологічний супровід педагогічних інновацій, пошук і робота з обдарованими дітьми, захист психічного здоров'я учасників освітнього процесу, про­філактика протиправної поведінки, насильства над дітьми, підвищення психологічної культури батьків, педагогічних працівників, керівників освітніх закладів тощо.

 

Вирішення зазначених завдань покладено й на психологічну службу системи освіти Київської області, у складі якої такі основні ланки:

• центр практичної психології і соціальної роботи Київського обласного інститут у післядипломної освіти педагогічних кадрів;
• районні (міські) центри практичної психології і соціальної роботи, методисти, які відповідають за психологічну службу;
• практичні психологи і со­ціальні педагоги дошкільних, усіх типів загальноосвітніх та інших навчальних закладів системи загальної середньої освіти.

Ефективне функціонування служби практичної психології освіти вимагає створення системи зворотного зв'язку діяльності служби, без якого неможливо ефективне
управління системою і планування її розвитку.

 

З метою оптимізації функціонування психологічної служби системи освіти вважаємо за необхідне вжити ряд заходів:

• створити систему індивідуалізованої професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників психологічної служби;
• забезпечення психологічної служби стандартним, валідним і на­дійним психодіагностичним інструментарієм;
• забезпечення корекційними технологіями та навчання користування цими технологіями;
• науково-методична та інформаційна підтримка районних (міських) психологічних служб.

Психологічна служба освіти потребує не тільки удосконалення своєї «психотехнічної теорії», «теорії практики», методологічної основи діяльності, але й інфраструктури сфери практичної психології, системи її науково-методичного забезпечення та системи професійної підготовки практичних психологів.

Науково-методична робота є пріоритетним напрямом діяльності центру практичної психології і со­ціальної роботи КОІПОПК. Його пріоритетність пов'язана з необхідністю вирішення основних завдань діяльності психологічної служби системи освіти. Науково-методична діяльність спрямована на виявлення організаційно-практичного й освітнього аспектів науково-теоретичної діяльності:

• розробка і реалізація моделей діяльності служби практичної психології на різних рівнях (ступенях) освіти: дошкільна освіта, початкова школа, основна школа, старші класи школи, початкова професійна освіта, середня професійна освіта, вища освіта;
• розробка і реалізація моделей психолого-педагогічного і медико-соціального супроводу окремих категорій дітей: дітей-інвалідів, дітей з особливостями психофізичного розвитку, обдарованих дітей тощо;
• розробка концепції і моделей психологічного супроводу сім'ї та молоді;
• розробка концепції і моделей психологічного супроводу широкомасштабних експериментів та інноваційних проектів модернізації освіти, оцінки їхніх результатів і наслідків для розвитку й здоров'я дітей та молоді;
• розробка однакових вимог до змісту корекційно-розвиваючих програм різної спрямованості;
• розробка адекватного інструментарію діяльності;
• створення інформаційної бази інструментарію психологічної служби системи освіти.

 

Науково-методична робота центру практичної психології і соціальної роботи має рівневу організацію .

На рівні загальної методології ви­значається політика діяльності психологічної служби в області: встановлюються і розкриваються основні принципи і проблеми, визначаються провідні підходи і теорії, ефективні і науково-обґрунтовані методи організації, проблеми формування профе­сійної культури психологічної спільноти. На рівні конкретної методології відбувається створення і впровадження науково-дослідних програм і проектів з метою вирішення основних проблем розвитку, спілкування і діяльності учнів в освітніх установах, аналізується організаційна структура і типові проблеми діяльності центрів, служб, практичних психологів, со­ціальних педагогів, ведеться науково-дослідна робота з актуальних питань практичної психології та соціальної роботи.

 

На методичному рівні робота ведеться в двох напрямах:

а) з метою підвищення профе­сійного рівня і кваліфікації працівників служби здійснюються підготовка фахівців до атестації і заходи щодо обміну передовим досвідом, проводяться огляди-конкурси, методичні ради і семінари, науково-практичні конференції, консультування з питань науково-методичної діяльності, за спе­ціальними напрямами здійснюється поширення традиційних і нових методів професійної діяльності, досягнень психологічної науки, психологічна освіта;

б) з метою оптимізації і контролю за організацією діяльності суб'єктів психологічної служби здійснюється поширення нормативної документації, рекомендацій з організації діяльності, етичного контролю, створення програм, використання методів, здійс­нюється конкретна методична допомога, експертиза, аналіз і оцінка практичної діяльності центрів і служб, контроль за веденням звітної документації.

 

Науково-методична робота залежить від змісту і видів робіт:

1) науково-дослідна і психодіагностична діяльність припускає розробку і реалізацію науково-дослідних програм і підбір методів і методик, які відповідають цілям програми. Науково-методичне забезпечення даної діяльності пов'язане зі створенням методичних посібників, роботою по стандартизації психодіагностичних методик, з розробкою й апробацією нових методів, створенням бібліотеки існуючих методик, а також припускає роботу з навчання й удосконалення навичок розробки і користування науково-дослідними методами і методиками;

 

2) психолого-педагогічна діяль­ність (психокорекційна, психопрофілактична, консультаційна, просвітницька) припускає розробку і здійснення відповідних програм і планів діяльності, освоєння апробованих і нових психолого-педагогічних технологій, технік організації і проведення тренінгу, технік психолого-педагогічної взаємодії;

 

3) етико-валеологічні завдання діяльності припускають розробку і реалізацію програм і планів заходів, спрямованих на контроль моральних, психологічних, соціальних, правових, екологічних, валеологічних аспектів навчально-виховного процесу в освітній установі, захист психічного, морального благополуччя дитини в установі, етичний контроль психологом власної діяльності.

 

Науково-методична діяльність здійснюється з урахуванням особливостей її користувача. Центр практичної психології і соціальної роботи
КОІПОПК здійснює роботу з районними (міськими) центрами практичної психології і соціальної роботи та службами системи освіти області, з практичними психологами, соціальними педагогами, із учителями, адміністрацією, з батьками. Більш узагальнені і професійно-орієнтовані рекомендації призначаються в основному для перших груп користувачів, більш конкретних і практичні – для останніх груп. Також одержувачами науково-методичної допомоги можуть бути наукова і педагогічна громадськість, населення в цілому (використання засобів масової інформації, видання літератури).

Опис основних задач і форм науково-методичної роботи може бути представлений у таблиці.

• таблиці випливає, що основною структурною одиницею, характерною для науково-методичної діяльності, може бути науково-методична «програма діяльності», що має різний ступінь узагальнення і різну спрямованість.

 

Науково-методична діяльність, будучи діяльністю творчою, завжди орієнтована на удосконалювання професійної діяльності і забезпечення її «правильності». «Правильність» практичної діяльності може розумітися в такий спосіб:

1) практична діяльність повинна бути економічно правильною, тобто ефективною і раціональною, що дозволяє одержувати необхідний результат з мінімальними витратами її ресурсів («наукова організація праці»);

2) практична діяльність повинна бути етично правильною, тобто не наносить шкоди людині і живій природі, а сприяти їхньому удосконаленню, реалізації основних цін­ностей (наукова аксіологія й етика праці);

 

3) практична діяльність може бути «правильною» за рахунок відповідності її вимогам, пропонованих сус­пільством (соціально-політична орга­нізація праці);

 

4) практична діяльність може бути правильною за рахунок її відповідності тій теорії, у рамках якої вона формується й удосконалюється (наукова обґрунтованість праці).

 

Науково-методична діяльність має на увазі роботу з усіх чотирьох названих напрямах. Оскільки теоретичні та методичні сторони зазнають інтенсивних творчих перетворень, науково-методична діяльність тут може набувати інноваційного характеру. Аксеологічні і соціально-політичні сторони мають на увазі велику стабільність і нормативність, і більшою мірою підлягають контролеві, що не знімає питання повного виявлення і наукового аналізу їхнього змісту.

Ефективність рішення багатьох проблем науково-методичної діяльності є головним моментом успішності організації діяльності в галузі психологічної служби.