 |
 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Соціально-Психологічна експертиза
Навчально-виховна робота в колективі
Маринушкіна О . Є ., Шубіна Г . В .
За сучасних умов атестація є механізмом управління якістю освіти, засобом систематичного аналізу навчальної та виховної роботи в колективі. Сама процедура проведення атестації покликана дієво впливати на рівень роботи педпрацівника, якість навчально-виховного процесу, сприяти формуванню потреби педагогів до підвищення професійної майстерності, забезпечення всебічного розвитку учнів.
Програмою атестації передбачені різні форми і методи збору та аналізу інформації для визначення результату діяльності школи та її оцінки. Серед них – анкетування, тестування, бесіди. У статті представлені методики вивчення психологічного клімату в колективі, стилів взаємодії адміністрації з підлеглими, анкети на визначення самореалізації педагога як професіонала, фахівця, особистості; виявлення оцінки батьків щодо впливу виховання і навчання в школі на життя дитини, ставлення учнів до вимог школи тощо.
Соціально-психологічна експертиза, як вона представлена у статті, дозволяє вивчати реальний стан навчально-виховного процесу, робити висновки щодо спрямованості навчального закладу в освітянському просторі, прогнозувати орієнтовні результати діяльності загальноосвітнього навчального закладу.
Мета соціально-психологічної експертизи полягає в наданні рекомендацій закладові освіти щодо поліпшення психологічного клімату, оптимізації взаємовідносин учасників навчально-виховного процесу на основі гуманістичних принципів, що є нині одним із пріоритетних завдань освіти України ХХІ століття.
Стилі взаємодії адміністрації з підлеглими
Методика діагностики стилю взаємодії суб'єктів
менеджменту у вербальних показниках
Опитувальник дозволяє визначити, якому з трьох основних стилів взаємодії віддається перевага під час спілкування суб'єкта менеджменту з підлеглими.
ІНСТРУКЦІЯ: У блоці з трьох тверджень виберіть тільки одне, яке для Вас є найбільш значущим та істотним. Наприклад, у першому блоці це 1.1, або 1.2, або 1.3. У другому – 2.1, 2.2 чи 2.3 і т.і.
1.1. Я завжди в гарних відносинах з усіма,
навіть з тими, чиї вчинки не схвалюю.
1.2. Мені подобаються компанії, де люди насміхаються з інших.
1.3. Я завжди відчуваю обов'язок і чітко виконую всі правила.
2.1. Мені важко боротися із собою.
2.2. Я не люблю, коли інші керують мною.
2.3. Дехто має щось проти мене.
3.1. Упевнений (на), що багато людей брешуть, тому що це їм вигідно.
3.2. Іноді я роблю таке, про що згодом шкодую.
3.3. Я завжди беру участь у зборах на роботі.
4.1. Я можу так наполягати на чомусь, що люди втрачають терпіння.
4.2. У мене немає впевненості у собі.
4.3. Буває, що я відкладаю на завтра те, що можна зробити сьогодні.
5.1. Я можу бути поблажливим, коли з мене насміхаються.
5.2. Люди часто розчаровують мене.
5.3. Критика або осуд завжди сильно зачіпають мене.
6.1. Робота для мене майже завжди пов'язана з великою напругою.
6.2. Я беру участь в іграх завжди з метою виграти.
6.3. Я любив(ла) школу.
7.1. Я дуже люблю туризм.
7.2. Я багато чого втрачаю через свою нерішучість.
7.3. Я дратуюся, коли мене відволікають від виконання важливої справи.
8.1. Я проти подавання милостині.
8.2. Я звик (ла) радитись з людьми.
8.3. Мене часто намагаються обдурити.
9.1. До мене часто прискіпується начальник.
9.2. Я соромлюся легковажно поводитися в компанії.
9.3. Мене важко розсердити.
10.1. Вважаю, що деякі мої вчинки не можна пробачити.
10.2. У мене часто виникає стан байдужості.
10.3. Я спокійно ставлюсь до вигляду тварин, які страждають.
11.1. Життя мало мене щадить.
11.2. Мене легко охоплює гнів, але я все-таки заспокоююся.
11.3. Я вірю в кінцеве свято справедливості.
12.1. Впевнений (на), що будь-які вчинки рано чи пізно виявляються.
12.2. Згідний (на) з тими, хто намагається взяти від життя все, що можна.
12.3. Більшості людей байдуже, що може трапитися з іншими.
13.1. Найскладніше для мене в будь-якій справі – це початок.
13.2. Моє повсякденне життя заповнене цікавими справами.
13.3. Мені часто кажуть, що я запальний.
14.1. Мені здається, що для мене спеціально створюють труднощі.
14.2. Мене дуже приваблює в газетах і журналах розділ гумору.
14.3. Я твердо розраховую на успіх у своїх справах.
15.1. Я вмію змушувати людей боятися мене.
15.2. Є той, хто керує моїми думками.
15.3. Моє здоров'я вимагає постійної уваги.
16.1. Іноді мене так забавляє спритність шахрая, що я починаю йому співчувати.
16.2. Іноді я почуваю, що оточуючі дивляться на мене з осудом.
16.3. Люди часто прискіплюються до мене.
17.1. Людина, що залишає речі без догляду і тим самим вводить у спокусу,
майже так само винна в крадіжці, як і злодій.
17.2. Іноді я думаю про речі занадто погані, щоб говорити про них.
17.3. Багато хто мене не розуміє.
18.1. Я – товариська людина.
18.2. Питання релігії мені байдужі.
18.3. Я люблю працювати, не кваплячись.
19.1. Я уникаю випадків, коли потрібно залишатися на самоті у темряві.
19.2. Я люблю подорожувати.
19.3. Коней, що погано тягнуть воза, варто бити батогом.
20.1. Я схильний (на) мати кілька різних захоплень.
20.2. Упевнений (на) у тому, що існує єдине правильне розуміння життя.
20.3. Я рідко почуваю себе щасливим і енергійним.
21.1. Товариші по роботі – люди чесні.
21.2. На вечірках я волію сидіти осторонь.
21.3. Мені подобається, коли жінки палять цигарки.
22.1. Мене дуже дратує людина, що намагається пролізти поперед мене без черги.
22.2. Часом мені здається, що я мало до чого здатний (на).
22.3. Я нерідко зустрічаю керівників, які знають не більше мого.
23.1. Я готовий (ва) на багато що, щоб перемогти в суперечці.
23.2. Я насторожуюся, коли хто-небудь пильно дивиться на мене.
23.3. Я дуже люблю бути серед людей.
24.1. Я припиняю роботу, яка «не клеїться».
24.2. Я хочу, щоб доля була більш прихильного до мене.
24.3. Люблю розмовляти на теми моральності і моралі.
25.1. Вважаю, що людина не має права ігнорувати правила.
25.2. Мене мало хто розуміє.
25.3. У мене є погані звички і немає сенсу з ними боротися.
26.1. Якщо це можливо, я уникаю конфліктів.
26.2. Я завжди уникаю конфліктів.
26.3. Я не можу відмовитися від своїх намірів.
27.1. Є люди, що використовують мої ідеї і думки.
27.2. Я хотів (ла) би позбутися своєї сором'язливості.
27.3. Я дотримуюся принципів моральності і моралі більш суворо, ніж більшість
людей.
28.1. Я цілком упевнений (на) у собі.
28.2. Варто більше довіряти людям.
28.3. Я часто мучуся через вибір теми для розмови.
29.1. Я не люблю обговорювати проблеми моєї роботи.
29.2. Мені завжди легко виступати перед аудиторією.
29.3. Я відмовляюся грати в деякі ігри, тому що не люблю програвати.
30.1. Я буваю просто щасливий (ва), коли залишаюся на самоті.
30.2. Я волію розпочинати розмову з людьми першим (шою).
30.3. Я часто відчуваю почуття провини перед підлеглими.
31.1. Мені важко утримати увагу на чомусь одному.
31.2. Я часто стаю нетерплячим (чою) під час спілкування з нетямущими
людьми.
31.3. Я рідко зазнаю почуття тривоги.
32.1. Мені легко вдається зосередитися на будь-якій роботі.
32.2. Якби було менше перешкод, я досягнув (ла) би набагато більших успіхів.
32.3. Знаю, що краще промовчати, коли я схвильований(а).
33.1. Більшість людей починає дружбу тому, що друзі будуть їм корисні.
33.2. Впевнений (на), що за моєї відсутності про мене говорять погано.
33.3. Буває, що нескромні жарти викликають у мене сміх.
34.1. Мені доводиться часто лаяти підлеглих за лінощі.
34.2. Мене часто несправедливо кривдить начальник.
34.3. Усякий бруд лякає мене і викликає відразу.
35.1. Краще було б якби деякі закони були скасовані.
35.2. Мене дуже просто зацікавити новою ідеєю.
35.3. Я розбираюся в роботі сам (а) і не люблю, щоб мені пояснювали.
36.1. Я дуже серйозно ставлюся до роботи.
36.2. Я розумію, що робота і дім – це важливі, але різні речі.
36.3. Я не люблю бути на очах на своїй роботі.
37.1. Впевнений (на), що більшість начальників – просто зануди.
37.2. Мене дратує і сердить, коли мене кваплять.
37.3. Іноді я почуваю себе надмірно суворим ою).
38.1. Як правило, я завзято відстоюю свою думку.
38.2. Вважаю, що в запізненнях на роботу немає нічого страшного.
38.3. Якщо моя думка вже склалася, люди можуть все-таки змінити її.
39.1. Хочу, щоб люди завжди знали мою точку зору.
39.2. Я завжди говорю людині правду в вічі – нехай вона знає про це.
39.3. Я – людина нервова та ранима.
40.1. Я не відчуваю зніяковілості, знайомлячись вперше з колективом.
40.2. Я часто сумніваюся у своїх здібностях.
40.3. Погані слова іноді спадають мені на думку і мені важко їх позбутися.
41.1. Я постійно заклопотаний (на) своїми особистими турботами.
41.2. Іноді я не в змозі стримувати свої емоції.
41.3. Я завжди заклопотаний (на) своїми службовими справами.
42.1. Я легко плачу.
42.2. Ця мить – найщасливіший час мого життя.
42.3. Я практично ніколи не визнаю своєї поразки.
43.1. Я завжди читаю про те, чим займаюся.
43.2. Мені б хотілося познайомитися з відомою особистістю.
43.3. Без жаху маю справу з новим колективом.
44.1. Моя поведінка залежить від суспільної думки.
44.2. Я завжди почуваю себе корисним (ою).
44.3. Я не міг би служити в армії.
45.1. Я легко забуваю те, про що мені говорять.
45.2. У мене буває відчуття, що оточуючі намагаються мені досадити.
45.3. Навряд чи я маю багато ворогів.
46.1. Більшість людей побоюється за свій престиж.
46.2. Мої манери вдома менш гарні, ніж у гостях.
46.3. Може бути, проти мене щось готується.
47.1. Мені не подобаються драматичні спектаклі.
47.2. До вигляду крові ставлюся спокійно.
47.3. Я позбавлений(а) страху чимось заразитися.
48.1. Завжди відстоюю те, що вважаю справедливим.
48.2. Дотримання законів є, безумовно, обов'язковим.
48.3. Почуваю, що оточуючи занадто вимогливі до мене.
49.1. У важких ситуаціях я завжди раджуся.
49.2. Думаю, що в мене пристойна пам'ять.
49.3. Мені важко підтримувати розмову з незнайомими людьми.
50.1. Я часто першим заговорюю з незнайомими людьми.
50.2. Звичайно, я працюю з великою напругою.
50.3. Часом я вимотуюся, тому що беру на себе занадто багато.
Обробка результатів: За ключовою таблицею визначаються отримані результати за А, Д, Л, де А – автократизм, Д – демократизм, Л – лібералізм.
Методика обробки результатів
За ключевою таблицею визначаються отримані результати за А, Д, Л. Потім їх помножують на 2. Наприклад, А=22 22х2=44 (44% автократизму)
Д=16 16х2=32 (32% демократизму)
Л=12 12х2=24 (24% лібералізму)
1.1. Я завжди в гарних відносинах зі всіма, навіть з тими, чиї вчинки не
схвалюю.- Л
1.2. Мені подобаються компанії, де люди насміхаються з інших.- Д
1.3. Я завжди відчуваю обов'язок і чітко виконую всі правила.- А
2.1. Мені важко боротися із собою.- Д
2.2. Я не люблю, коли інші керують мною.- А
2.3. Дехто має щось проти мене.- Л
3.1. Упевнений (на), що багато людей брешуть, тому що це їм вигідно.- Л
3.2. Іноді я роблю таке, про що згодом шкодую.- Д
3.3. Я завжди беру участь у зборах на роботі.- А
4.1. Я можу так наполягати на чомусь, що люди втрачають терпіння.- А
4.2. У мене немає впевненості у собі.- Л
4.3. Буває, що я відкладаю на завтра те, що можна зробити сьогодні.- Д
5.1. Я можу бути поблажливим, коли з мене насміхаються.- Д
5.2. Люди часто розчаровують мене.- А
5.3. Критика або осуд завжди сильно зачіпають мене.- Л
6.1. Робота для мене майже завжди пов'язана з великою напругою.- Л
6.2. Я беру участь в іграх завжди з метою виграти.- А
6.3. Я любив(ла) школу.- Д
7.1. Я дуже люблю туризм.- Д
7.2. Я багато чого втрачаю через свою нерішучість.- Л
7.3. Я дратуюся, коли мене відволікають від виконання важливої справи.- А
8.1. Я проти подавання милостині.- А
8.2. Я звик (ла) радитись з людьми.- Д
8.3. Мене часто намагаються обдурити.- Л
9.1. До мене часто прискіпується начальник.- Л
9.2. Я соромлюся легковажно поводитися в компанії.- А
9.3. Мене важко розсердити.- Д
10.1. Вважаю, що деякі мої вчинки не можна пробачити.- Д
10.2. У мене часто виникає стан байдужості.- Л
10.3. Я спокійно ставлюсь до вигляду тварин, які страждають.- А
11.1. Життя мало мене щадить.- Л
11.2. Мене легко охоплює гнів, але я все-таки заспокоююся.- А
11.3. Я вірю в кінцеве свято справедливості.- Д
12.1. Впевнений (на), що будь-які вчинки рано чи пізно виявляються.- Д
12.2. Згідний (на) з тими, хто намагається взяти від життя все, що можна.- Л
12.3. Більшості людей байдуже, що може трапитися з іншими.- А
13.1. Найскладніше для мене в будь-якій справі – це початок.- Л
13.2. Моє повсякденне життя заповнене цікавими справами.- Д
13.3. Мені часто кажуть, що я запальний.- А
14.1. Мені здається, що для мене спеціально створюють труднощі.- Л
14.2. Мене дуже приваблює в газетах і журналах розділ гумору.- Д
14.3. Я твердо розраховую на успіх у своїх справах.- А
15.1. Я вмію змушувати людей боятися мене.- А
15.2. Є той, хто керує моїми думками.- Д
15.3. Моє здоров'я вимагає постійної уваги.- Л
16.1. Іноді мене так забавляє спритність шахрая, що я починаю йому співчувати.- Д
16.2. Іноді я почуваю, що оточуючі дивляться на мене з осудом.- А
16.3. Люди часто прискіпуються до мене.- Л
17.1. Людина, що залишає речі без догляду і тим самим вводить у спокусу,
майже так само винна в крадіжці, як і злодій.- А
17.2. Іноді я думаю про речі занадто погані, щоб говорити про них.- Д
17.3. Багато хто мене не розуміє.- Л
18.1. Я – товариська людина.- Д
18.2. Питання релігії мені байдужі.- А
18.3. Я люблю працювати, не кваплячись.- Л
19.1. Я уникаю випадків, коли потрібно залишатися на самоті у темряві.- Л
19.2. Я люблю подорожувати.- Д
19.3. Коней, що погано тягнуть воза, варто бити батогом.- А
20.1. Я схильний (на) мати кілька різних захоплень.- Д
20.2. Упевнений (на) у тому, що існує єдине правильне розуміння життя.- А
20.3. Я рідко почуваю себе щасливим і енергійним.- Л
21.1. Товариші по роботі – люди чесні.- Д
21.2. На вечірках я волію сидіти осторонь.- Л
21.3. Мені подобається, коли жінки палять цигарки.- А
22.1. Мене дуже дратує людина, що намагається пролізти поперед мене без черги.- А
22.2. Часом мені здається, що я мало до чого здатний (на).- Д
22.3. Я нерідко зустрічаю керівників, які знають не більше мого.- Л
23.1. Я готовий (ва) на багато що, щоб перемогти в суперечці.- А
23.2. Я насторожуюся, коли хто-небудь дивиться на мене в упор.- Л
23.3. Я дуже люблю бути черед людей.- Д
24.1. Я припиняю роботу, що «не клеїться».- Д
24.2. Я хочу, щоб доля була більш прихильною до мене.- Л
24.3. Люблю розмовляти на теми моральності і моралі.- А
25.1. Вважаю, що людина не має права ігнорувати правила.- А
25.2. Мене мало хто розуміє.- Л
25.3. У мене є погані звички і немає сенсу з ними боротися.- Д
26.1. Якщо це можливо, я уникаю конфліктів.- Д
26.2. Я завжди уникаю конфліктів.- Л
26.3. Я не можу відмовитися від своїх намірів.- А
27.1. Є люди, що використовують мої ідеї і думки.- Д
27.2. Я хотів (ла) би позбутися своєї сором'язливості.- Л
27.3. Я дотримуюся принципів моральності і моралі більш суворо, ніж
більшість людей.- А
28.1. Я цілком упевнений (на) у собі.- А
28.2. Варто більше довіряти людям.- Д
28.3. Я часто мучуся через вибір теми для розмови.- Л
29.1. Я не люблю обговорювати проблеми моєї роботи.- Л
29.2. Мені завжди легко виступати перед аудиторією.- Д
29.3. Я відмовляюся грати в деякі ігри, тому що не люблю програвати.- А
30.1. Я буваю просто щасливий (ва), коли залишаюся на самоті.- Л
30.2. Я волію розпочинати розмову з людьми першим (шою).- А
30.3. Я часто відчуваю почуття провини перед підлеглими.- Д
31.1. Мені важко утримати увагу на чомусь одному.- Л
31.2. Я часто стаю нетерплячим при спілкуванні з нетямущими людьми.- А
31.3. Я рідко зазнаю почуття тривоги.- Д
32.1. Мені легко вдається зосередитися на будь-якій роботі.- А
32.2. Якби було менше перешкод, я досягнув (ла) би набагато більших успіхів.- Л
32.3. Знаю, що краще промовчати, коли я схвильований(а).- Д
33.1. Більшість людей починає дружбу тому, що друзі будуть їм корисні.- А
33.2. Впевнений (на), що за моєї відсутності про мене говорять погано.- Л
33.3. Буває, що нескромні жарти викликають у мене сміх.- Д
34.1. Мені доводиться часто лаяти підлеглих за лінощі.- А
34.2. Мене часто несправедливо кривдить начальник.- Л
34.3. Усякий бруд лякає мене і викликає відразу.- Д
35.1. Краще було б якби деякі закони були скасовані.- Л
35.2. Мене дуже просто зацікавити новою ідеєю.- Д
35.3. Я розбираюся в роботі сам (а) і не люблю, щоб мені пояснювали.- А
36.1. Я дуже серйозно ставлюся до роботи.- А
36.2. Я розумію, що робота і дім – це важливі, але різні речі.- Д
36.3. Я не люблю бути на очах на своїй роботі.- Л
37.1. Впевнений (на), що більшість начальників – просто зануди.- Л
37.2. Мене дратує і сердить, коли мене кваплять.- А
37.3. Іноді я почуваю себе надмірно суворим (ою).- Д
38.1. Як правило, я завзято відстоюю свою думку.- А
38.2. Вважаю, що в запізненнях на роботу немає нічого страшного.- Л
38.3. Якщо моя думка вже склалася, люди можуть все-таки змінити її.- Д
39.1. Хочу, щоб люди завжди знали мою точку зору.- Д
39.2. Я завжди говорю людині правду в вічі – нехай вона знає про це.- А
39.3. Я – людина нервова та ранима.- Л
40.1. Я не відчуваю зніяковілості, знайомлячись вперше з колективом.- А
40.2. Я часто сумніваюся у своїх здібностях.- Л
40.3. Погані слова іноді спадають мені на думку і мені важко їх позбутися.- Д
41.1. Я постійно заклопотаний (на) своїми особистими турботами.- Л
41.2. Іноді я не в змозі стримувати свої емоції.- Д
41.3. Я завжди заклопотаний (на) своїми службовими справами.- А
42.1. Я легко плачу.- Л
42.2. Ця мить – найщасливіший час мого життя.- Д
42.3. Я практично ніколи не визнаю своєї поразки.- А
43.1. Я завжди читаю про те, чим займаюся.- Д
43.2. Мені б хотілося познайомитися з відомою особистістю.- Л
43.3. Без жаху маю справу з новим колективом.- А
44.1. Моя поведінка залежить від суспільної думки.- Д
44.2. Я завжди почуваю себе корисним (ою).- А
44.3. Я не міг би служити в армії.- Л
45.1. Я легко забуваю те, про що мені говорять.- Л
45.2. У мене буває відчуття, що оточуючі намагаються мені досадити.- А
45.3. Навряд чи я маю багато ворогів.- Д
46.1. Більшість людей побоюється за свій престиж.- А
46.2. Мої манери вдома менш гарні, ніж у гостях.- Д
46.3. Може бути, проти мене щось готується.- Л
47.1. Мені не подобаються драматичні спектаклі.- Л
47.2. До вигляду крові ставлюся спокійно.- А
47.3. Я позбавлений(а) страху чимось заразитися.- Д
48.1. Завжди відстоюю те, що вважаю справедливим.- Д
48.2. Дотримання законів є, безумовно, обов'язковим.- А
48.3. Почуваю, що оточуючи занадто вимогливі до мене.- Л
49.1. У складних ситуаціях я завжди раджуся.- Д
49.2. Думаю, що в мене непогана пам'ять.- А
49.3. Мені важко підтримувати розмову з незнайомими людьми.- Л
50.1. Я часто першим заговорюю з незнайомими людьми.- Д
50.2. Зазвичай, я працюю з великою напругою.- Л
50.3. Іноді я вимотуюся, тому що беру на себе занадто багато.- А
Анкета «Адміністрація очима педагогів»
Оцініть, будь ласка, за 7-бальною шкалою роботу вказаних в анкеті представників адміністрації Вашої школи
Таблиця №1
(Ви можете завантажити таблиці №1 - №7 у форматі *.doc)
Таблиця №2
Обробка результатів: Підраховується окремо середній бал за кожним критерієм для кожного представника адміністрації. Середній бал розраховується за формулою:
де М – середній бал,
Ев – сума балів за одним із критеріїв
Еп – кількість опитаних
Рівень оцінки за кожним критерієм визначається таким чином:
від 0 до 1,5 дуже низький
від 1,5 до 3 нижче середнього
від 3 до 4 середній
від 4 до 5,5 вище середнього
від 5,5 до 7 високий
Таблиця №3
Обробка результатів: Підраховується кількість виборів за відповідями: «так», «ні», «важко відповісти» окремо. Розраховується відсоткове співвідношення за кожним показником, далі проводиться якісний аналіз.
Методика векторного моделювання освітнього
середовища В. Ясвіна
Інструкція: Дайте, будь ласка, відверті відповіді на шість простих запитань. На кожне запитання виберіть один варіант відповіді, який, на Вашу думку, є найбільш точним.
1. Чиї інтереси і цінності ставляться на перше місце в моєму колективі?
а) особистості кожного члена колективу;
б) громадськості (колективу).
2. Хто до кого пристосовується в процесі взаємодії?
а) адміністрація до колективу; б) колектив до адміністрації.
3. Яка форма впливу адміністрації на колектив переважно здійснюється?
а) індивідуальна; б) колективна (групова).
4. Чи практикуються в колективі покарання?
а) мабуть, так; б) швидше, ні.
5. Чи стимулюється прояв учителем будь-якої ініціативи?
а) як правило, так; б) мабуть, не завжди.
6. Чи завжди знаходять будь-який позитивний відгук ті чи інші творчі прояви учителя?
а) швидше, так; б) мабуть, ні.
Обробка результатів: Підраховується, скільки вчителів вибрали кожен із варіантів відповідей. Наприклад, 1а – 12 вчителів, 2б – 17 вчителів, 3а – 25 вчителів і т.і. На основі відповідей будується векторна модель освітнього середовища школи в системі координат, яка складається з двох осей: вісь «свобода – залежність» і вісь «активність – пасивність».
Таблиця №4
Характеристика 4 типів середовищ (за Я.Корчаком):
1. Догматичне середовище.
Переважає авторитарний стиль керівництва, жорстка дисципліна, муштра, культ зовнішнього порядку, застарілі традиції і ритуали. Приклад такого середовища – монастир, армія. Таке середовище формує пасивну і залежну особистість.
2. Безтурботне середовище.
Панує спокій і безтурботність, які супроводжуються привітністю і добротою. Приклад такого середовища – спосіб життя більшої частини дворянства 19 століття («обломовщина», «маніловщина»). У такому середовищі формується особистість пасивна, не пристосована до напруженого життя, боротьби. У скрутній ситуації самоусувається від подолання труднощів, ховається, як равлик у панцир.
3. Кар'єрне середовище.
Орієнтоване більше на різні зовнішні прояви, ніж на внутрішній зміст освітнього процесу: лозунги, на яких можна заробити, етикет, якому треба підкорятися. Основними рисами особистості, яка формується в такому середовищі, є фальш і лицемірство, прагнення до кар'єри через хитрощі, підкуп, високі зв'язки тощо.
4. Творче середовище.
Відрізняється високою внутрішньою вмотивованістю діяльності, яка супроводжується емоціональним підйомом, позитивним оптимістичним настроєм. Тут не працюють, а творять, не чекаючи вказівок: немає веління, є добра воля, немає догм, є проблеми. У творчому середовищі формується особистість, якій властива активність, висока самооцінка, щирість, свобода суджень і вчинків.
Вивчення психологічного клімату колективу
Інструкція: Перед Вами дві колонки з протилежними за змістом судженнями. Прочитайте, будь ласка, кожну пару суджень і дайте оцінку за 5-бальною шкалою. Чим ближче до лівого або до правого судження в кожній парі Ви зробили відмітку, тим більше виражена дана ознака у Вашому колективі (див. С. 14).
Обробка результатів: Після отримання відповідей від усіх опитаних членів колективу, визначається середній показник:
середній показник =
сума загальної кількості балів кожного вчителя/(поділити) кількість вчителів, що брали участь в опитуванні
Результати опрацьовуються статистично та графічно.
Результат відмічається на шкалі ПК (педагогічний колектив)
Таблиця №5
Визначення наявності стресу у педагогічних працівників
за методикою Шеффера
Інструкція: Прочитайте, будь ласка, кожне речення. Якщо зміст речення відповідає Вашому стану в останній час, відмітьте його галочкою, або обведіть кружечком.
1. Неможливо зосередитись на чомусь.
2. Занадто часті помилки у роботі.
3. Погіршується пам'ять.
4. Занадто часто виникає почуття втоми.
5. Дуже швидка розмова.
6. Думки часто зникають.
7. Досить часто з'являється біль (голова, спина, шлунок).
8. Робота не приносить колишньої радості.
9. Підвищена збудливість.
10. Втрата почуття гумору.
11. Різко зростає кількість випалених цигарок.
12. Пристрасть до алкоголю.
13. Постійне відчуття недоїдання.
14. Зникає апетит, втрачається смак їжі.
15. Неможливість вчасно закінчити роботу.
Обробка результатів: Підраховується кількість опитаних, які відмітили: 7 і менше речень, 8-11 речень, 12-15 речень. Кількість опитаних кожної групи співставляється у відсотковому відношенні з загальною кількістю опитаних.
Анкета «Батьки і школа» (За Марінушкіною О.Є.)
Призначення анкети: виявити оцінку батьків впливу виховання і навчання в школі на життя дитини.
Організація завдання: записуються номери позицій анкети і через крапку дається варіант відповіді.
Інструкція: Шановні батьки! Пропонуємо Вам висловити свою думку щодо навчання і виховання Вашої дитини у цій школі. Виберіть, будь ласка, на кожне запитання один із варіантів відповіді.
1.Ваша дитина навчається в цій школі, тому що:
А. Школа розташована поруч із будинком.
Б. Цілком влаштовує організація навчально-виховного процесу в школі.
В. Тут дають міцні знання з потрібних предметів.
Г. Рекомендували друзі і знайомі.
Д. У школі дитина почуває себе дуже добре.
2. Чи задоволені Ви:
А. Організацією роботи школи (режим, розклад, факультативи, гуртки).
Б. Відносинами з класним керівником Вашої дитини.
В. Відносинами з педагогами школи.
Г. Роботою адміністрації школи.
Д. Матеріально-технічною базою школи.
Е. Відносинами між учнями в класі Вашої дитини.
3.Яким чином Ви берете участь у життєдіяльності школи:
А. Беру участь у заходах класу, школи.
Б. Беру участь у підготовці заходів класу, школи.
В. Систематично беру участь в опитуваннях, які проводить школа.
Г. Виступаю з пропозиціями з приводу поліпшення життєдіяльності школи.
Д. Не заважаю школі виконувати свою функцію.
4. Коли Ваша дитина говорить про школу, то найчастіше її висловлення
бувають:
А. Позитивні.
Б. Негативні.
В. Нейтральні.
Г. Ніколи не говорить про школу.
Д. Свій варіант.
5. Чи змінилося що-небудь у Вашій стратегії виховання під впливом школи:
А. Школа вплинула на конструктивну зміну багатьох позицій сімейного
виховання.
Б. Школа вплинула на удосконалювання окремих позицій сімейного
виховання.
В. Школа мала незначний вплив на нашу сімейну педагогіку.
Г. Школа практично не впливала на наше сімейне виховання.
Д. Не замислювались над цим питанням.
6. Що Ви більше всього цінуєте в школі, де навчається Ваша дитина:
А. Взаємини.
Б. Знання.
В. Організацію позаурочної діяльності.
Г. Науково – дослідницьку діяльність дітей.
Д. Можливість продовжити навчання у ВНЗ.
Е. Свій варіант.
7. Напишіть, будь ласка, Ваші пропозиції щодо удосконалення роботи школи.
Дякуємо!
Обробка результатів: Підраховується у відсотковому співвідношенні кількість виборів кожного варіанта відповіді і далі проводиться якісний аналіз. Ставлення учнів до школи, вчителів
Експрес-діагностика для учнів
Чи задоволені Ви:
Таблиця №6
Обробка результатів: Підраховується кількість виборів за відповідями: «так», «ні», «важко відповісти» окремо. Розраховується відсоткове співвідношення за кожним показником, далі проводиться якісний аналіз.
Анкета розрахована на учнів 7–10-х класів.
Методика «Незавершені речення»
Завершіть, будь ласка, наступні речення:
1. У моїй школі мені найбільш подобається ...........
2. У школі мені не подобається ..............
3. Якщо я був(була) вчителем, то ...............
4. Якщо я міг(могла) вибирати школу, то ..............
5. Батьки кажуть про мою школу, що ..............
Обробка результатів: Проводиться якісний аналіз.
Анкета розрахована на учнів 7–10-х класів.
Анкета «Учень – учитель» (для початкової школи)
Мета: Призначення: виявити ставлення учня до учителя як до головного джерела інформації, організатора та керівника самопочуття та життя дитини. Ця анкета може використовуватися для визначення ставлення дитини до вчителя (вихователя).
Організація завдання: Дітей просять відповісти на питання анкети. Необхідно записати номер питання та варіант відповіді через крапку. Наприклад, питання ІІІ, крапка, варіант відповіді.
І. Оціни своє самопочуття перед уроком.
1. Радісне, зацікавлене.
2. Спокійне.
3. Байдуже.
4. Неспокійне, тривожне.
ІІ. Якщо б ти на уроці мав можливість сісти на будь-яке місце в класі, та в якому ряду ти обрав би парту?
1. У першому.
2. В середньому.
3. Ближче до останнього ряду.
4. Останній ряд.
ІІІ. Як учитель реагує на твою невдалу відповідь?
• Допомагає зрозуміти неточність, помилку, самому її виправити, заспо
коює,
підбадьорює.
2. Демонструє незадоволення, просить виправити помилку, внести уточнення інших
учнів.
3. Гнівно оцінює, виправляє відповідь сам.
4. Говорить образливі слова, свариться.
ІV. Як ти поводишся, коли не виконав завдання вчителя?
1. Попереджаю вчителя, пояснюю причину.
2. Прошу маму або інших близьких порозумітися з учителем.
3. Вигадую «поважну» причину.
4. Віддаю перевагу мовчанню, сподіваючись, що учитель забуде.
V. Якщо виникне необхідність отримати додаткові знання з будь-якого предмету, ти :
1. Звернешся з запитанням до вчителя.
2. Звернешся до батьків чи інших дорослих.
3. Звернешся з запитанням до друзів.
4. Знаходиш необхідну книгу, розраховуєш отримати інформацію з телерадіопе-
редач.
VІ. Тобі необхідно дізнатися про подію, яка хвилює багатьох. Як ти поводишся в цьому
випадку?
1. Звернешся по інформацію до вчителя.
2. Звернешся до батьків чи інших дорослих.
3. Звернешся з запитанням до друзів.
4. Знаходиш необхідну книгу, розраховуєш отримати інформацію з телерадіопе-
редач.
VІІ. Тобі захотілось відчути радість зустрічі з прекрасним, справжнім мистецтвом.
Як ти будеш поводитись?
1. Звернешся до вчителя.
2. Звернешся до батьків.
3. Звернешся до друзів.
4. Вирішиш цю проблему сам.
VІІІ. Учитель на екскурсії щось розповідає. Діти стоять двома рядами у півколі.
Де стоїш ти?
1. У першому ряду, поруч з учителем.
2. У другому ряду, близько до вчителя.
3. У першому ряду скраю, далі від учителя.
4. У другому ряду скраю, далі від учителя.
ІХ. Як ви спілкуєтесь на прогулянці з вчителем?
1. Постійно прохаєте щось розповісти, взяти участь у грі.
2. Звертаєтесь інколи з окремими питаннями.
3. Звертаєтесь, якщо це необхідно, з окремими питаннями.
4. До учителя, як правило, на прогулянці не звертаємось. Спілкуємось
між собою, граємо самостійно.
Х. Тобі захотілось цікаво провести вільний час, відпочити, розважитися. До кого ти звернешся з цією пропозицією?
1. Безумовно, до вчителя.
2. Тільки до батьків.
3. Звичайно, тільки до друзів.
4. Ні до кого, розважу себе сам.
Оцінка даних анкети: підсумовуються номери відповідей, отримана сума ділиться на 10, отримуємо середнє арифметичне значення.
Анкета для учнів
Інструкція: Дорогий друже! Пропонуємо тобі висловити свою думку про вчителів. Прочитай уважно кожне речення і постав у графу напроти кожного вчителя «+» або «-» залежно від того, відповідає вислів твоєму ставленню чи ні. Будь уважним, щоб не пропустити жодного пункту анкети.
Таблиця №7
Дякуємо!
Обробка результатів: За кожен «+» виставляється 1 бал, за кожен «-« – 0 балів. Підраховується окремо середній бал за кожним критерієм для кожного вчителя з предмету. Середній бал розраховується за формулою:
,
де М – середній бал,
Ев – сума балів за одним із критеріїв
Еп – кількість опитаних.
Анкета розрахована на учнів 7–10-х класів.
Література
1. Красило А. И., Новгородцев А. П. Статус психолога и проблемы его адаптации в учебном заведении. – Москва – Воронеж, 1995.
2. Організація та проведення експериментальної атестації шкіл України. Збірник матеріалів (для працівників органів управління освітою та керівників шкіл). Харків – Полтава, 1996.
3. Психологические исследования. Составители: Пашукова Т. И., Допира А. И., Дьяконов Г. В. – Москва – Воронеж, 1996.
4. Петрушин В. И. «Психологические аспекты деятельности учителя и классного руководителя». – М.: «Педагогический поиск», 2001.
5. Симонов В. П. Диагностика личности и профессионального мастерства преподавателя. Учебное пособие для студентов педвузов, учителей и слушателей ФПК. – М.: «Международная педагогическая академия», 1995.
6. Соціально-психологічне забезпечення управління освітніми процесами у районі і екстрена психологічна допомога дітям, підліткам, молоді та їх батькам (опис досвіду психологічної служби Київського РВО), частина 1, – Харків, 2000.
7. Шевандрин Н. И. Социальная психология в образовании. – М., 1995.
8. Шпалинский В. В., Головченко Г. Т. Психология менеджмента – Харьков, «Фолио», 1998.
9. Шпалинский В. В., Морозов Л. В. Введение в современную психологию личности и коллектива. Учебное пособие. – Харьков, 1995.
10. Ясвин В. Векторная модель школьной среды. Ж-л «Директор школы» № 6, 1998. – С. 13-22.
Характеристика стилів взаємодії адміністрації з підлеглими
(за В. П. Симоновим)
Основні ознаки (риси) автократичного (директивного) стилю взаємодії суб'єкта менеджменту (керівника навчального закладу, викладача) з підлеглими (учнями), що є антиподом ліберального (непослідовного) стилю.
Формальна сторона
— звертання до підлеглих і учнів здебільшого у формі твердого наказу, розпорядження, вказівки;
— тон мови командний, лаконічний;
— характер мови найчастіше непривітний;
— вимоги до підлеглих (учнів) в основному завищені, без урахування реальних можливостей і умов;
— керівник (викладач) придушує будь-який прояв почуттів підлеглих (учнів), не враховує їх психологічних особливостей. Не звертає уваги на їхню реакцію на його дії. Ніколи з ними не радиться;
— перебуває поза керованою ним групою (формальне лідерство). Підлеглі (учні) такого керівника (викладача) бояться і не люблять. Йому часто дають різні прізвиська, що характеризують також такі негативні риси, як: жорстокість, злість, непривітність, невміння (чи небажання) бачити в людині і його вчинках хороше. Автократ негативно сприймає більшість дій підлеглих, і в нього сильно виражене негативне настановлення на неформальні стосунки з ними;
— викладач-автократ рідко хвалить учнів, в основному їх лає, тобто оцінка ефективності їх діяльності дуже суб'єктивна, і переважно дотримується формальна сторона діяльності.
Змістовна сторона
— ставлення до підлеглих (учнів) як до безправних об'єктів діяльності;
— автократ чітко планує свою майбутню діяльність і неухильно вимагає того самого від своїх підлеглих. Любить планувати усе до дріб'язків письмово. Здатний «винаходити» усі можливі плани, графіки, звіти;
— виявляючи сам розумну ініціативу, у той же час придушує ініціативу підлеглих (учнів), не вірить у їхні здібності; свою думку вважає єдино правильною і непогрішною. Вважає себе поза критикою;
— ефективну діяльність підлеглих (учнів) на уроці забезпечує зазвичай за рахунок «вольового натиску» на них, змушує «працювати на знос»;
— схильний мати утруднення в спілкуванні з підлеглими (учнями). Дуже часто сам буває ініціатором конфліктних ситуацій; має формальний авторитет, обумовлений, в основному, його статусом (посадою) і терміном перебування у цьому статусі (на цій посаді). До автократа ніколи не приходять порадитися, поділитися своїми радощами і турботами його колишні учні, співробітники.
Основні ознаки ліберального (непослідовного) стилю керівництва
(антипода автократичного).
Формальна сторона
— форма звертання до підлеглих (учнів) дуже непослідовна — то прохання чи запопадливість, а то спроби наказу чи погрози. Це зумовлено тим, що у ліберального керівника (викладача) відсутня система чітких і постійних вимог до учнів;
— тон мови ліберала часто ласкаво-запопадливий або нерішучий, бо він зовсім не впевнений, що його вимоги (прохання) будуть виконані;
— характер мови квапливий, тому що такий керівник (викладач) прагне до мінімуму скоротити будь-яке (у тому числі і службове) спілкування з підлеглими (учнями);
— ліберал швидко «забуває» про свої колишні вимоги і через тривалий час здатний пред'явити нові вимоги, цілком протилежні своїм же попереднім вимогам;
— з керівником (викладачем) - лібералом підлеглі (учні) широко розвивають власну ініціативу, і в групі керує, як правило, неформальний лідер із членів цього колективу; ліберал є формальним лідером колективу підлеглих (учнів). Учні його не люблять, глузують з нього і часто дають прізвиська, що характеризують такі його риси, як безхарактерність, кон'юнктурність, безхребетність, м'якотілість, слабку волю, непослідовність тощо;
— ліберальний керівник (викладач) нездатний об'єктивно оцінити як результати своїх дій, так і дій своїх підлеглих (учнів): в основному і захвалює себе і завищує оцінку їхньої праці. Фактично маючи слабкі результати праці, ліберал здатний відзвітуватися за нібито колосально велику роботу (окозамилювання).
Змістовна сторона
— керівник ліберального стилю ніколи не має чіткого плану дій, воліє працювати «як вийде»;
— цілком безініціативний на роботі (але не в особистому житті). Усе прагне перекласти на ініціативу підлеглих (учнів). Намагається уникнути будь-яку, навіть найменшу відповідальність. З великою радістю вітає будь-яку ініціативу, де виконавець і відповідальний - хтось інший;
— викладач-ліберал не забезпечує ефективної учбово-пізнавальної діяльності учнів, але «не заважає» органам самоврядування і діям неформального лідера. Намагається ні в що не втручатися;
— легко спілкується з людьми. Воліє ні з ким не псувати стосунків. Відкрито нікого не критикує. Ласкавий і доброзичливий (на словах) з усіма. Ніколи не буває учасником виробничих конфліктів, прагне уникати їх. У конфліктних ситуаціях, що стосуються його особистості, виявляє або плаксивість і спробу викликати жаль, або неприховану агресивність до особистості, яка «насмілилась» його критикувати. У таких випадках багатослівний, але не стосовно суті питання, а в зауваженнях приватного особистого характеру;
— має тимчасовий, формальний авторитет, що фактично не дозволяє цьому керівнику (викладачу) хоч якось помітно впливати на діяльність підлеглих (учнів).
Основні ознаки найбільш оптимального демократичних (колегіального) стилю
керівництва.
Формальна сторона
— звертання до підлеглих (учнів) здебільшого у формі поради, прохання, побажання і вимоги, але без жорстокості;
— тон звертання дружній, товариський;
— характер мови спокійний, привітний;
— вимоги до підлеглих (учнів) адекватні їхнім можливостям, з урахуванням рівня їхнього розвитку, підготовки, індивідуальних особливостей. Демократ тонко відчуває реакцію підлеглих (учнів) на його дії. Постійно радиться з ними і вміє дослухатися до думки колективу;
— є неформальним лідером очолюваного колективу (групи учнів). Учні його поважають і люблять. Уміє спілкуватися з ними і в позаслужбовий час, не допускаючи, однак, панібратства;
— постійно хвалить підлеглих (учнів) за фактично гарні справи, дуже обережний в оцінці формальних показників. Уміє використовувати позитивні стимули у своїй педагогічній діяльності і віддає їм перевагу.
Змістовна сторона
— має чіткий перспективний план своїх дій, однак, вміє уникати формалізму в паперах. Бачить спочатку людину, її справи, мотиви її вчинків, а потім уже «папір» (план, довідку, звіт і т.ін.);
— уміючи самостійно виявляти розумну ініціативу, схвалює і підтримує будь-який корисний почин з боку підлеглих (учнів). Здатний критично осмислити свої дії. Не зупиняє критику і не переслідує за неї; забезпечуючи ефективну діяльність підлеглих (учнів), уміє не допускати їхньої «роботи на знос». Здатний виявити щиру, а не формальну (на словах) турботу про них, допомагає і словом, і справою;
— демократ ніколи не буває ініціатором конфліктних ситуацій і навіть, навпаки, — уміє «погасити» конфлікт, що починається, у зародку;
— користується щирим неформальним авторитетом у підлеглих (учнів).