Обдарована дитина

Степанець Н.В.

Обдарованість — це індивідуальні психологічні ресурси особистості, які закладені природою. Обдарованість — досить складна по своїй природі психологічна якість дитини. Вирішальним в обдарованості є мотивація.

На формування обдарованості дитини впливають як природні, так і соціальні фактори її життя. Природні фактори ведуть до виявлення інтимних механізмів формування обдарованості і, в кінцевому результаті, до їх психологічної природи. Соціальні фактори фіксують вікові зміни в розвитку обдарованості людини і виявляють умови, що спонукають їх розвитку.

У психологічній літературі немає єдиної думки щодо обдарованості. Вивчення її відбувалося з позицій філософії, медицини, педагогіки, психології.

Наталія Бехтерева вважала, що те, що функціонує без навчання..., то і є обдарованість і її треба визначати ще в ранньому дитинстві. Раннє визначення обдарованості допоможе спрямувати розвиток дитини і створити усі умови для нього.

Обдарованість виявляється у вроджених задатках та почуттях гармонії — гармонії певних форм, відносин, пропорцій. (Б.Теплов).

З точки зору психолога, щоб бачити світ у його багато­гранності, треба мати сенсорну відкритість, тобто сприймати світ без будь-яких фільтрів. А таке сприймання б'є по нервах і серцю. Але висока сенсорність сприяє обдарованості. Обдарованість знаходиться в прямій залежності від рівня сприймання. Найбільш обдаровані діти демонструють високий ступінь цілісного сприйняття, уваги та емоційності. Тому вони відрізняються від інших дітей і потребують постійної уваги з боку батьків, вчителів, суспільства.

Схему розвитку творчої особистості можна зобразити у вигляді формули:

здібності — обдарованість — талант

Обдарованість виявляється тільки у дії. Її треба вишукувати не в особливій будові мозку, не в конструкції тіла, не в тонкощах слуху, не в будь-яких інших здібностях, обдарованість — це здатність оригінально вирішувати усім добре відоме завдання. Внутрішню будову обдарованості можна зобразити так:

Треба з'ясувати, як працюють ці складові частини обдарованості, і ми визначимо шляхи її розвитку у дитини.

 

Психологічний облік обдарованої дитини

• Надзвичайно розвинене сприйняття.
• Постійні прояви цікавості.
• Бажання пізнати оточуюче.
• Велика зосередженість уваги.
• Швидке та міцне запам'ятовування.
• Інтенсивний мовний розвиток.
• Наявність великих можливостей до навчання.
• Швидке оволодіння інтелектуальним процесом формування понять, узагальнень.
• Виявлення продуктивного та творчого мислення.
• Різноманітність інтересів та велика наполегливість у їх реалізації.
• Схильність до творчої праці як виявлення обдарованості.

 

Особливості «Я-концепції» обдарованої дитини

Враховуючи усі психологічні особливості «Я-концепції» обдарованої дитини, завдання психолога гімназії полягає саме в тому, щоб забезпечити для дитини:

• Психологічний комфорт.
• Увагу до дитини з боку дорослих.
• Підтримку дитини.
• Емоційний комфорт.
• Довірливе спілкування.

Робота з обдарованими дітьми носить творчо-дидактичний характер. Схематично її можна зобразити так:

Психолог повинен об'єднувати вершини трикутника. Психологічна служба гімназії забезпечує роботу цієї схеми. Система психологічного забезпечення навчання та виховання гімназистів складається з двох основних напрямів.

Перший напрям — навчальний процес, який здійснюється на уроках з психології, факультативних заняттях за авторською програмою за розділами:

• 1 рік навчання — «Основи загальної психології особистості».
• 2 рік навчання — «Пізнавальна діяльність» .
• 3 рік навчання — «Психологія людських відносин».
• 4 рік навчання — «Психологія соціальних відносин».
• 5 рік навчання — «Психологія конфлікту».
• 6 рік навчання — «Психологія інтимних відносин» .
• 7 рік навчання — «Психологія особистості. Шляхи розвитку особистості».

Другий напрям — практична робота з учнями, батьками, педагогічним колективом навчального закладу:

• Психолого-розвиваюча робота з обдарованими дітьми.
• Групова та індивідуальна психодіагностика.
• Моніторинг розвитку дитини.
• Групове та індивідуальне консультування.
• Групові психологічні та соціально-психологічні дос­лідження.
• Психологічний супровід обдарованих дітей.
• Формування соціально-корисних життєвих перспектив.

Завдання психологічної служби гімназії полягає в тому, щоб:

1. Виявити рівень розвитку обдарованої дитини та її потенційні можливості.

2. Допомогти дитині усвідомити себе.

3. Створити умови мобілізації особистісних ресурсів (психологічна мобілізація) — допомогти створити себе.

Для цього психолог гімназії проводить комплексне діагностування під час вступу дітей до гімназії, забезпечує умови адаптації до навчання дітей у гімназії, організовує проведення стимулюючої роботи під час всього періоду навчання в гімназії.

Основні форми роботи з обдарованими дітьми, які за­стосовує психологічна служба:

1. Психологічне збагачення дитини:

• «горизонтально» — розширення об'єму знань про психологію людини;
• «вертикально» — поглиблене вивчення власної особистості.

2. Евристичні технології:

• науково-пошукові роботи;
• доповіді;
• повідомлення;
• реферати.

3. Розвиваючі програми, в тому числі міжнародні, які задовольняють:

• інформаційні потреби сучасної дитини,
• комунікативну адаптацію,
• розвиток самосвідомості.

4. Тренінг творчих здібностей.

5. Інтелектуальні ігри.

 

Список літератури

1. Айзенк Г. Проверьте свои способности. – Рига, 1992.

2. Анастази. Психологическое тестирование. – М., 1982.

3. Богоявленская Д.Б. Пути к творчеству. – М., 1981.

4. Гильбух Ю.З. Внимание — одаренные дети. – М., 1991.

5. Доровский А.И. 100 советов по развитию одаренности детей. – М., 1997.

6. Клименко В.В. Психологические тесты таланта. — Харьков, 1996.

7. Лейтес Н.С. Возрастная одаренность и индивидуальное развитие. – М., 1997.

8. Лейтес Н.С. Психология одаренности детей и подростков. – М., 1996.

9. Холодная М.А., Комаровская О.А. Психология одаренности: проблемы, структура, показатели. – К., 1996.