Азбука для батьків

Мосійчук В.М.

Пам'ятайте, що дитина — дзеркало життя своїх батьків

• Пам'ятай, що навчання — один із найважчих видів праці і що розумові сили та можливості дітей не однакові.
• Будьте милосердні до своїх дітей. Найпростіший метод виховання, що не вимагає ні часу, ні розуму — побити дитину і цим її образити, озлобити або й зламати. Забудьте про опіку, крик, насильство й наказовий спосіб. Вони викликають опір дітей, психічні травми, пригнічують охоту й інтерес до навчання, змушують шукати порятунку в брехні.
• Запам'ятайте, що над виконанням усіх домашніх завдань учні першого класу повинні працювати не більше як 1 годину, 2-го класу — 1,5 години, 3—4-х класів — до 2 годин, 5—6 класів — до 2,5 годин.

Навчіть дітей користуватись годинником і не дозволяйте їм засиджуватись за виконанням домашніх завдань довше, ніж годиться. Бо це відіб'ється на їхньому здоров'ї та розумовому розвитку.

У вихідні та святкові дні діти від виконання домашніх завдань звільняються.

• Не змушуйте учня писати спочатку в чернетках, по кілька разів переписувати виконане ним домашнє завдання — це веде до перевтоми й ви­кликає нехіть до навчання.
• Не хвилюйтесь, якщо ваша дитина не принесе таку оцінку, як вам хотілося б, за виконану роботу. По-перше, оцінка відіграє виховну роль, а по-друге, це не остання робота і не остання оцінка.
• Перевіряйте виконані дітьми домашні завдання, особливо на першому етапі навчання. Проте вашими оцін­ками мають бути такі: «Я задоволений», «Я не задоволений». Можна додати слово «дуже» і будьте впевнені — завтра ваша дитина докладе всіх зусиль, щоб ви нею були задоволені.
• Здоров'я дитини — крихка кришталева куля, і тримають її три атланти: спадковість, спосіб життя й виховання. Організуйте правильний режим життя, раціональне харчування, навчання і відпочинок дітей.
• Організовуючи різноманітні ігри й відпочинок дітей, приділяйте увагу фізичному розвиткові, надто розвиткові дрібних рухових м'язів (пальців, кисті рук). Від цього залежить почерк дитини, якість малювання, креслення, гра на музичних інструментах тощо.
• Обов'язково помічайте й заохочуйте навіть малопомітні успіхи дітей у навчанні й поведінці, використовуйте для цього слова схвалення, поцілунки, різні види морального і матеріального заохочення.
• Дитина, яка зазнає менше образ, виростає людиною, що більше усвідомлює власну гідність.
• Батько та мати — найкращі вихователі й повинні впливати на пове­дінку своїх дітей, як казав А.С. Макаренко, навіть тоді, коли їх немає дома.

Робити чи не робити?

Поради батькам

Робіть!

• Втішайтесь своєю дитиною.
• Прибираючи чи готуючи їжу, щось наспівуйте. Коли малюк може вас чути, розмовляйте вголос (це допоможе йому навчитися говорити).
• Якщо ви побачили, що дитина щось робить, розпочніть «паралельну розмову» (коментуйте її дії).
• Розмовляйте з дитиною турботливим, заспокійливим, підбадьорливим тоном.
• Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її співчутливо і уважно.
• Визначте чіткі та тверді умови для дитини.
• Заохочуйте в дитини прагнення ставити запитання.
• Не скупіться на нагороду — похвалу чи поцілунок.
• Говоріть правильно.
• Будьте терплячими.
• Щодня читайте дитині.
• Будьте прикладом для малюка: хай він бачить, яке задоволення ви маєте від читання газет, журналів, книг.
• Не втрачайте почуття гумору.
• Проблеми батьків і дітей немає там, де батьки та діти дружать і мають спільні заняття.

Не робіть!

• Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви вже зрозуміли, не відвертайтесь, поки малюк не скінчив розповідати.
• Не змушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
• Не вимагайте одразу дуже багато; мине чимало часу, перш ніж малюк навчиться самостійно прибирати свої іграшки, наводити порядок у своїй кімнаті.
• Не слід постійно виправляти дитину, повторюючи: «Не так! Перероби!»
• Не кажіть: «Ні, вона не червона». Краще сказати просто: «Вона синя».
• Не треба піддавати критиці дитину навіть сам на сам, тим більше не слід цього робити у присутності інших людей.
• Не треба встановлювати для дитини багато правил: вона перестане звертати на них увагу.
• Не перестарайтесь створюючи дитині дуже багато стимулів або вражень: іграшок, поїздок тощо.
• Не виявляйте надмірного занепокоєння з приводу кожної зміни в дитині: невеликого руху вперед або, навпаки, деякого регресу.

Принципи усвідомленого батьківства

• Любіть свою дитину.
• Приймайте дитину такою, якою вона є.
• Вірте своїй дитині.
• Довіряйте дитині.
• Вірте у те, що дитина може самостійно подолати життєві перепони.
• Показуйте дитині, що вона є для вас важливою.
• Дайте зрозуміти дитині, що її справи є важливими для вас.
• Допомагайте дитині виконати те, чого вона ще не вміє.
• Дозволяйте дитині робити свій вибір, приймати власне рішення.
• Засуджуйте не саму дитину, а її вчинок.
• Прислухайтеся до думки дитини.
• Будьте ввічливі з дитиною.
• Проводьте разом з дитиною вільний час.
• Допомагайте дитині розвивати її здібності.
• Забезпечуйте основні життєві потреби дитини.